реостат

[rɛostɑt] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Електричний пристрій, що складається з резистора зі змінним опором, призначений для регулювання сили струму або напруги в електричному колі шляхом зміни його електричного опору.

  2. У техніці — резистор, опір якого можна плавно змінювати в певних межах, зазвичай за допомогою повзункового контакту, що переміщається по струмопровідній поверхні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. реостат, р. реостата, д. реостатові, з. реостат, о. реостатом, м. реостаті, к. реостате

Походження слова (Етимологія)

Слово «реостат» походить від грецьких слів ῥέος (потік) і στατός (нерухомий), що разом означають «прилад для регулювання сили струму». Воно було утворене в XIX столітті для позначення електричного пристрою, який змінює опір у колі.
Споріднені слова:електрика, струм, опір

Більше записів