електрика

1. Розділ фізики, що вивчає електричні явища, властивості електричних зарядів та їх взаємодію.

2. Сукупність явищ, пов’язаних з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів.

3. Електроенергія, що використовується для технічних цілей; електричний струм як джерело живлення для приладів, освітлення тощо.

4. Електропроводка та електрообладнання будь-якого приміщення, будівлі, механізму.

Приклади вживання слова

електрика

Приклад 1:
Із звуку в звук, з клітини у клітину, з шуму ядра одного в шум рясний рослинних хорів електрика натхнення ллється змінним струмом, билини тонів вигинаючи угору. Між листя й клоччя вплівся спів, мов блиск червінців, кипуче, рвійно, схлипно і золотоструйно окріп мелодії вливається по вінця, кущами піни й полум’я розцвівши буйно.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
Ос – кільки l~E, а qlp = , то p~E, або Ep 0  βε= , β – поляризованість окремої молекули д і- електрика. Величина β має неоднакові значення для атомів і молекул різних речо- вин.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Її хвилювало звичайне свiтло — електрика. Тодi вона зiрвалась i знову полетiла.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”