гардаман

[ɦɑrdɑmɑn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Високопосадовець у судово-адміністративній системі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (XVI–XVIII ст.), який очолював гарду — судово-адміністративний орган у великих містах, а також виконував функції начальника міської варти.

  2. (Історія) –

    (іст.) Комендант замку або фортеці в Україні доби Гетьманщини та у Війську Запорозькому, який відповідав за охорону, порядок та стан оборонних споруд.

  3. (Історія) –

    (перен., заст.) Особа, яка пильно стежить за кимось або чимось, охоронець, наглядач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гардаман, р. гардамана, д. гардаманові, з. гардамана, о. гардаманом, м. гардамані, к. гардаман

Більше записів