психоаналіз

Значення

1. Напрям у психології та психіатрії, заснований Зигмундом Фрейдом на рубежі XIX–XX століть, що вивчає несвідомі психічні процеси та мотивації, вважаючи їх ключовими для розуміння поведінки, мислення та емоцій людини.

2. Метод дослідження та лікування психічних розладів (неврозів), що ґрунтується на аналізі вільних асоціацій, інтерпретації сновидінь, перенесення та опору, з метою усвідомлення пацієнтом витіснених у несвідоме конфліктів і травм.

3. Сукупність теорій, що пояснюють розвиток та функціонування людської психіки з позицій динаміки несвідомого, структури особистості (Я, Воно, Над-Я) та психосексуального розвитку.

Правопис та відмінювання