1. У логіці та лінгвістиці — акт ствердження або заперечення чогось про предмет мислення (суб’єкт), тобто приписування йому певної ознаки (предиката); логічне висловлювання.
2. У лінгвістиці — синтаксична дія, за допомогою якої висловленню надається смислове ядро, що виражає дію, стан або ознаку; те саме, що присудковість.