стоячка

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (розм.) Стан, коли доводиться стояти, особливо під час поїздки в транспорті через відсутність вільних сидячих місць. (Наприклад: “Їхав у вагоні на стоячці”).

3. (спец., розм.) Коротка зупинка транспортного засобу (потяга, автобуса тощо) для висадки чи посадки пасажирів, що триває всього кілька хвилин, на відміну від тривалої стоянки.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |