стоячий
[stojɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який знаходиться у вертикальному положенні, не сидить і не лежить; такий, що стоїть.
-
Який не рухається, перебуває у стані спокою (про воду, повітря тощо).
-
Який постійно знаходиться на одному місці, не зсувається; стаціонарний, нерухомий.
-
Який триває без перерви, не змінюється; постійний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стоячий, р. стоячого, д. стоячому, з. стоячого, о. стоячим, м. стоячім