Значення
-
(лінгв.) Утворення форми дієслова, що виражає граматичні категорії особи, числа, часу, способу та стану шляхом зміни закінчень (флексій) основи дієслова; відмінювання дієслова за особами та числами.
-
(перен., рідко) Прилучення, приєднання до чогось, спрямування зусиль або ресурсів для досягнення спільної мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. припряження, р. припряження, д. припряженню, з. припряження, о. припряженням, м. припряженні, к. припряження