прилучення

[prɪlut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова прилучити; приєднання, долучення до чогось, з’єднання з чимось.

  2. У мовознавстві: спосіб синтаксичного зв’язку, при якому другий компонент словосполучення (зазвичай після коми) граматично не залежить від першого і лише поєднується з ним за змістом, виражаючи додаткове, уточнююче або пояснювальне значення.

  3. У астрономії: положення двох небесних тіл, при якому їх екліптичні довготи рівні (зокрема, положення планети, коли вона знаходиться на одній прямій із Сонцем, якщо дивитися з Землі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прилучення, р. прилучення, д. прилученню, з. прилучення, о. прилученням, м. прилученні, к. прилучення

Більше записів