приєднання

1. Дія за значенням дієслова приєднати — з’єднання, об’єднання з чимось, долучення до чогось, включення до складу чогось.

2. Те, що приєднано, прибудовано; прибудова, додаток.

3. У політичному та міжнародно-правовому контексті — офіційне включення однією державою до свого складу всієї або частини території іншої держави, що може бути як добровільним актом (наприклад, на підставі референдуму), так і наслідком військової агресії та окупації.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мушу сказати, що це не була суто номінальна штатна одиниця — там, в Уфі, було підготовано й видано науковий збірник музею «Коцюбинський і Західна Україна», побудований на матеріалах, що їх батькові вдалося знайти у Львові й Чернівцях після приєднання, чи то возз’єднання із Західною Україною. Батьки як могли дбали про моє виховання і культурний розвиток.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Першу університетську астрономічну обсерваторію в Україні було засновано при Львівському університеті 1771 р. Після приєднання західноукраїнських земель до Австрії науковці обсерваторії виконали геодезичну зйомку Галичини, але вже на початку 80-х років XVIII ст. обсерваторія припинила роботу.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Приклад 3:
До фізи чного вивітрювання слід віднести і приєднання води до ангідритів, що супроводжується збільшенням об’єму нової речовини. Наприклад, залучення до CaSO4 води перетворює його на гіпс ( CaSO4·2Н2О) зі збільшенням об’єму останнього на 33 %.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |