прилучити

Приклад 1:
Як засвідчує щоденник, уже тоді їй праглося подумки прилучити до цього досвіду ще ненароджену дитину. Того таки року по дорозі до Криму (із сумної нагоди смерти своєї матері у Феодосії), бувши вже десь на 6-7-му місяці вагітности, спеціально затрималася в Одесі, щоб розшукати давнього знайомого Коцюбинського, одного з братів-тарасівців Віталія Боровика: «Була у Боровика.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Маючи перед очима нашу минувшість, узнаючи й з приміру інших народів, що тільки на полі народності, вільної у своїй діяльності, не скаліченої чужою силою, можуть розвитись і зреалізуватись найкращі поступові засади як життя розумового, так і матеріального на правдиву несфальшовану користь народові, а вбачаючи нашу народність і за нашого часу у великім небезпеченстві винародовлення у Галичині, як і у нас (з другого боку), ми не можемо не прилучити нашого голосу до слова редакції «Правди», що нашою головною цілею єсть хоронення своєї національності і розвій свого народу, окремішнього як від польського, так і від великоруського, і що тій головній цілі повинні підклонитися усі інші питання нашого розвою і поступу, позаяк усi наші поступові бажання можуть справдитися тільки під умовою досягнення головної цілі.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Приклад 3:
Я хотiла прилучити чистий, я сказала б, святий романтизм своєї натури до заголеної й брудної правди життя але це моє бажання розбивалось об глуху стiну наманiкюреного вiку. Уже з останньої зустрiчi з Чаргаром щось ворухнулось менi, що з цього, мабуть, нiчого не вийде, в цiй нерiвнiй боротьбi мене буде деморалiзовано — i тiльки.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”