Значення
-
Той, хто прихильно ставиться до когось або чогось, підтримує когось або щось, співчуває комусь або чомусь.
-
Послідовник, сторонник якоїсь ідеї, вчення, теорії, політичної чи громадської течії тощо.
-
Закоханий, поклонник, обожнювач (переважно про стосунки жінки та чоловіка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прихильник, р. прихильника, д. прихильникові, з. прихильника, о. прихильником, м. прихильникові, к. прихильнику