1. Виявляючи прихильність, доброзичливе ставлення до когось або чогось; доброзичливо, з симпатією.
2. Схильно, з нахилом (у фізичному значенні).
Словник Української Мови
Буква
1. Виявляючи прихильність, доброзичливе ставлення до когось або чогось; доброзичливо, з симпатією.
2. Схильно, з нахилом (у фізичному значенні).
Приклад 1:
Може й воно цікаве, її батько відгукнувся дуже щиро й прихильно на наш проект. Поволі таки створимо більш тривалий пам’ятник цій незабутній людині.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Знов полилася чарівна мелодія: це Маргарита прихильно одповідає: Notte d’amor!.. Гей, друже мій, Скажи ще раз: «Люблю тебе».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
— Скажу, що це безгранично прекрасна поезія, — відмовив професор, прихильно вглядаючися в Володимира, який йому тепер-о дуже подобався своїм одушевлениям і навіть на обличчя здавався гарним. — Тільки ж і любовна лірика має свою raison d’être[31].
— Тютюнник Григорій, “Вир”