Значення
-
(діал.) Швидко бігти, мчати; поспішати, квапитися.
-
(діал., рідк.) Сильно бити, шпурляти, кидати щось; шпетити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я пряжу, ти пряжиш, він пряжить, ми пряжимо, ви пряжите, вони пряжать
Походження слова (Етимологія)
Це слово означає ‘смажити в олії або жирі’. Воно походить від праслов’янського *pražiti, яке, своєю чергою, споріднене з литовським spragėti (‘тріщати, смажитися’), латиським spragt (‘лопнути’), норвезьким spraka (‘тріщати’) та давньоіндійським sphūrjati (‘гриміти, вириватися’). Цікаво, що в грецькій мові є слово ἀσπάραγος (‘пагін рослини, спаржа’), яке також пов’язують із цим коренем. Таким чином, первісне значення, ймовірно, було пов’язане зі звуками тріскоту чи вибуху, які виникають під час смаження.