пруг

[pruɦ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (історичне) Назва стародавнього слов’янського племені, що мешкало на території сучасної Чехії, згадуване у середньовічних хроніках.

  2. (рідкісне) Міцна, гнучка гілка, прут; іноді вживається як синонім до слова “прут”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пруг, р. пруга, д. пругові, з. пруг, о. пругом, м. пругові, к. пругу

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘пруг’ походить від праслов’янського дієслова *pręgti, що означало ‘натягати, витягати’. Це дієслово також дало початок слову ‘прясти’ (крутити нитку). Спочатку ‘пруг’ означав ‘натягнутий шнур’ або ‘мотузка’, а пізніше набуло значення ‘поріг’ (перекладина, яку переступають).
Споріднені слова:прясти, напруга, пружина

Більше записів