напруга

[nɑpruɦɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Фізична величина, що характеризує електричне поле та дорівнює роботі з переміщення одиничного позитивного заряду між двома точками; різниця електричних потенціалів.

  2. Фізична величина, що характеризує внутрішні сили, що виникають у тілі під дією зовнішніх навантажень; сила, що діє на одиницю площі поперечного перерізу.

  3. Психічний стан, стан нервової системи, що характеризується підвищеною збудливістю, сконцентрованістю сил, відчуттям внутрішньої скованості та тривоги.

  4. Напружений стан у суспільстві, між людьми, в міжнародних відносинах тощо, що викликане конфліктом, протистоянням, небезпекою.

  5. Інтенсивність, сила вияву чого-небудь (наприклад, праці, творчого пошуку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напруга, р. напруги, д. напрузі, з. напругу, о. напругою, м. напрузі, к. напруго

Більше записів