стереофонічність

[stɛrɛofonit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість звукового відтворення або запису, що створює ефект об’ємності та просторового розташування джерел звуку завдяки використанню двох або більше незалежних звукових каналів.

  2. Технічна якість апаратури (системи, пристрою), що полягає у здатності відтворювати стереофонічний звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стереофонічність, р. стереофонічності, д. стереофонічності, з. стереофонічність, о. стереофонічністю, м. стереофонічності, к. стереофонічносте

Більше записів