пружина

[pruʒɪnɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пружний металевий виріб (звичайно у вигляді спіралі, пластини або диска), призначений для накопичення та віддавання механічної енергії при стисканні, розтягуванні чи згинанні; деталь, що створює силу пружності в машинах, механізмах, приладах.

  2. Переносно: рушійна сила, внутрішній стимул, джерело активності, що спонукає до дії.

  3. Застаріле: гнучке, пружне деревце, вітка; тонкий прут.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пружина, р. пружини, д. пружині, з. пружину, о. пружиною, м. пружині, к. пружино

Більше записів