Словник Української Мови
Буква
1. Технічний пристрій, механізм або інструмент, призначений для виконання певних робіт, вимірювань, досліджень тощо.
2. Сукупність предметів (посуд, ножі, виделки, ложки тощо), призначених для їди, сервування столу або приготування їжі.
3. У граматиці: службова морфема, що стоїть після кореня та слугує для утворення форм слова (наприклад, закінчення, суфікс).
4. Заст. Підготовка, облаштування, пристосування чогось для певної мети; дія за значенням «приладжати».
Приклад 1:
Сновавка — прилад для звивання ниток. Собов — собою («а дєдю озмеш з собов?»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Найменша різниця довжин хвиль двох спектральних ліній δλ , при яких спектральний прилад розділяє їх окремо, називається спектральною розділяючою відстанню, а величина δλ λ=R – роздільною здатністю приладу. Для дифракційної гратки Релей за- пропонував такий кр итерій спектрального розділення: спектральні лінії з довжинами хвиль λ і δλλλ +=1 вважаються розділе- ними, якщо головний максимум дифра к- ційної картини для хвилі довжиною λ збі- гається за своїм розміще нням з першим дифракційним мінімумом того самого п о- рядку для хвилі довжиною 1λ , а інтенси в- ність в проміжку між максимумами стан о- вить не більше ніж 80% від інтенсивності максимуму (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
275 Sn 2600 Квантова природа випромінювання 264 Перевірку формули Ейнштейна з достатньою точністю здійснив в 1916 р. Міллікен, який створив прилад, в якому поверхні, які досліджувались, очищались у вакуумі і після чого вимірювалась робота виходу А і досліджувалась залежність мак- симальної кінетичної енергії фотоелектр о- нів від частоти ν світла. Результати вим і- рювань повністю підтвердили справедл и- вість формули Ейнштейна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”