проводжання

1. Дія за значенням дієслова “проводжати“; супроводження кого-, чого-небудь при від’їзді, відході кудись або з метою вшанування, прощання.

2. Рідкісне, застаріле: дія за значенням дієслова “проводжати” у значенні проводити, супроводжувати когось у дорозі або в житті; супровід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |