проводжати

1. Супроводжувати когось, перебувати поряд з кимось під час руху, відходу або поїздки, часто на знак поваги, уваги або для надання допомоги.

2. Відводити, супроводжуючи, когось до певного місця або пункту призначення (наприклад, додому, на вокзал).

3. Перен. Спостерігати за чимось, що минає або віддаляється; дивитися вслід комусь або чомусь.

4. Розм. Відправляти когось, сприяти чиновницькому від’їзду, звільненню (часто із зв’язку з роботою, посадою).

Приклади вживання

Приклад 1:
І молоді Шмідти і їх батьки поїхали турецькою фелюкою проводжати професора на пароплав. Ну, от уже й друге свистіння — треба прощатися.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Сяк-так Василь насилу вирвався вiд старих; а Маруся пiшла його проводжати. То було на самi проводи, i треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усi поминають своїх родичiв.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |