наче

Приклад 1:
Дія І Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним, зеленим серпанком, де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Озеро стоїть повне, в зелених берегах, як у рутвянім вінку.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
Серед слідів цього минулого Стах зауважив кілька ясно-синіх плям, безумовно, чорничного атраменту, посаджених недосвідченим перепису­ вачем книг фра Мікеліно під час роботи над опісля канонізо­ ваним текстом Якопоне да Тоді «Stabat Mater» — юний монашок, можливо, дуже хвилювався, вперше вмочивши обважніле, наче добрий спис, перо у густо-синю безодню каламаря; тут же — кілька плям брунатного кольору, що з рівним успіхом могли бути як кров’ю з носа вічно хворого бібліотекаря фра Амадео (XV ст. ), так і необачно розхлюпа­ ними рештками пресолодкої мальвазії, котрою любив позловживати абат Бенедетто, сидячи над доброю книгою або філософуючи в товаристві одразу трьох видатних бого­ мазів — Тіціяна Вечелліо, званого Тіціяном, Якопо Робусті, званого Тінторетто, і ДоменікосаТеотокопулоса, званого Ель Ґреко.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
І, наче ляльку, почав розвивати її з безлічі простирадел, я зняла з нього окуляри і пожбурила їх кудись за спинку ліжка, за ясно- жовте запинало, що м’якими складками текло балдахінно, голосів за вікнами стало чотири, це я замовила музикантів, шепнула вона, fi-da-Ііп. Я майже перестав бачити її, лише біле — шелесткі рядна, і чорне — волосся, розсипане по білому, і тепло, що звивалося в моїх руках, відповідаючи кожному доторкові т о спалахом, т о стогоном, то самим собою — напіввигином, напівобертом, напівпокликом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”