Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується провінції (у значенні територіальної одиниці, адміністративного округу), належить до неї або характерний для неї.
2. Який характерний для життя в провінції (у значенні місцевості, віддаленої від великих культурних центрів), що відрізняється певною відсталістю, консерватизмом, обмеженістю інтересів.
3. Який походить із провінції, живе в провінції; нестоличний.
Приклад 1:
Він почав з того, що протиставив столичному культу Амона також сонячний, але вже провінційний культ Ра-Горахте, що його здавна вшановували жителі Геліополя та Мемфіса. Для Ра-Горахте він побудував у Фівах окремий храм.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
– задвірки; провінція загумінковий – провінційний; заміський зажалення (полон.) – скарга Ò ëóìà÷íèé cëîâíèê574 / залягати – тут: затриматись заміт – примітка; заввага; замітка заосмотрити (діал.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”