1. Який стосується початку чогось, знаходиться на початку або є першим у послідовності; початковий.
2. У граматиці: такий, що виражає початок дії або стану (про дієслівні форми).
начальний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Но їх Обозний Генеральний Над всіма остававсь начальний, Серест вельможний обізвавсь: «Куди? – Вам сорому немає!
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
письменник (1777–1855) – з роду українець, народився в Куткорі, перемишлянського повіту, пізніш начальний редактор урядової – “Gazety Lwowskiej”.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”
Частина мови: прикментик () |