Древослів

Словник Української Мови

проситися

Буква

1. Дієслово, що означає виражати бажання або прохання щодо чогось, звертатися з проханням про щось (часто з відтінком наполегливості або багаторазовості).

2. Виявляти готовність або бажання кудись піти, відправитися, вступити кудись (наприклад, на роботу, до гуртка).

3. Розмовне значення: викликати бажання, спонукання до чогось; напрошуватися (на думку, на висновок).

4. Розмовне значення: вимагати, заслуговувати на щось (часто про покарання, відплату).

Приклади вживання слова

проситися

Приклад 1:
І ми, розпорошені, понівечені й озлоблені духом, будемо жити поміж чужими людьми, наче той народ-сирота, і плакати та проситися до себе додому, в Крим, а там, на нашому місці і замість нас, будуть сидіти вже інші люди… Не приведи, Милосердний, до цього!..» Поруч з мечеттю, на даху свого нового з білого черепашни-ка будинку, під шовковим легким напиналом, де з моря та Дніпра стрічалися протяги і прохолода, Нуззетогли частував хана. Хадим-ага, ханський доглядач за стравами на столі, безробітно стовбичив під фікусами і дурно впрівав на сонці.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
Проситися чи не проситися в хазяїна? Цей, певне, пустить.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

More posts