синтонність

1. У психології та соціології — здатність людини до гармонійної, злагодженої взаємодії з оточенням, природна схильність до співпереживання, доброзичливості та емоційного резонансу з іншими.

2. У хімії (застаріле) — властивість певних хімічних сполук бути в стані резонансу або мати спряжені зв’язки, що зумовлює їхню особливу стабільність.

3. У лінгвістиці — властивість звуків мови бути тоновими або мати музичний тон.

Приклади вживання слова

синтонність

Error: no such table: sentences