Значення
-
У психології та соціології — здатність людини до гармонійної, злагодженої взаємодії з оточенням, природна схильність до співпереживання, доброзичливості та емоційного резонансу з іншими.
-
У хімії (застаріле) — властивість певних хімічних сполук бути в стані резонансу або мати спряжені зв’язки, що зумовлює їхню особливу стабільність.
-
У лінгвістиці — властивість звуків мови бути тоновими або мати музичний тон.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синтонність, р. синтонності, д. синтонності, з. синтонність, о. синтонністю, м. синтонності, к. синтонносте