мурза

1. Титул татарської та інших тюркських феодальних аристократів, князів або нащадків ханів у середньовіччі та ранній новий час.

2. Представник знаті, що мав цей титул; вельможа, можновладний господар (зазвичай у східних народів).

3. (Переносно, розмовне, часто іронічно) Важлива, впливова або багата людина, яка веде розкішне життя; бариш, пан.

Приклади вживання слова

мурза

Приклад 1:
Попереду в оточенні особистої охорони на арабському скакуні, перебираючи чотки, похмуро сидів мурза, а може, й сам хан Газі-Гірей… Свічеччина сотня як влетіла, так само почала з Дністра і виборхуватись. Лише тепер спереду й ззаду на козацьких сідлах хилились монашки.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”