простукотітися

[prostukotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Дієслово, утворене від звуконаслідувального «стукотіти» з префіксом «про-» та постфіксом «-ся», що означає: почати рівномірно та ритмічно стукати, цокотіти, видаючи характерний звук, що триває певний час (наприклад, про коліщата воза, копита коней або подібне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я простукочуся, ти простукотишся, він простукотиться, ми простукотимося, ви простукотитеся, вони простукотяться

Більше записів