Древослів

Словник Української Мови

мертвота

[mɛrtʋotɑ] Іменник

Буква:М

Значення

(діал.) Стан мертвого тіла; безжиттєвість, нежива природа.
(перен., розм.) Надзвичайна тиша, спокій або безлюдність; занедбане, безжиттєве місце.
(перен., розм.) Про велику кількість мертвих тіл, жертв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мертвота, р. мертвоти, д. мертвоті, з. мертвоту, о. мертвотою, м. мертвоті, к. мертвото

Більше записів