1. Афікс (морфема), що стоїть після кореня або основи слова та слугує для утворення нових слів або граматичних форм; зазвичай вживається як загальна назва для суфіксів та закінчень (флексій).
2. У сучасній лінгвістиці — окремий вид афікса, морфема, що стоїть після закінчення (флексії) та не входить до основи слова, наприклад, займенникові формати -ся, -сь у дієсловах (наприклад, “береться”, “веселишся”).