1. (У поетичній мові та високому стилі) Надзвичайно високий, що перевищує звичайну міру висоти; величний, піднесений.
2. (У титулуванні, як складова частина офіційного титулу) Найвищий, найвидатніший (за ступенем, званням, саном).
превисокий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |