1. (Власна назва, титул) Який має найвищий, надзвичайно високий статус, гідність або велич; найвищий, найвеличніший (зазвичай як епітет або складова титулу Бога, монарха тощо).
2. (Термін, риторичний) Надзвичайно високий, величний, піднесений; такий, що перевищує звичайну міру висоти або значення.