1. Сукупність встановлених і санкціонованих державою загальнообов’язкових норм і правил поведінки, що регулюють суспільні відносини та охороняються силою державного примусу; законодавство, правопорядок.
2. Гарантована державою та суспільством можливість, свобода щось робити, мати чи вимагати; повноваження, привілей.
3. Наука, що вивчає суспільні норми та закони; юридична наука, правознавство.
4. Підстава, законна причина для якихось дій, вимог або переконань.
5. У морально-етичному сенсі — те, що відповідає принципам справедливості, законності, людської гідності.
6. У деяких виразах — сторона, напрямок (наприклад, праворуч).