Древослів

Словник Української Мови

гудючий

[ɦudjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

Який видає гудіння, гул, дзвінкий, гучний звук; такий, що гуде.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гудючий, р. гудючого, д. гудючому, з. гудючого, о. гудючим, м. гудючім

Більше записів