гудіння

[ɦudinnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Дійсна назва, процес або результат дії за значенням дієслова “гудіти“; тривалий, низький, дзвінкий звук, що нагадує звучання сирени, мотора, вітру тощо.

  2. Фіз., техн. Коливальний рух, що супроводжується характерним низьким звуком, наприклад, у механізмах, електричних пристроях або конструкціях.

  3. Розм. Нерозбірливе говоріння низьким голосом, шум від одночасної розмови багатьох людей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гудіння, р. гудіння, д. гудінню, з. гудіння, о. гудінням, м. гудінні, к. гудіння

Більше записів