Значення
-
Дія за значенням дієслова “говорити“; висловлювання думок, відчуттів, інформації за допомогою мовленнєвих звуків, усного слова.
-
(у лінгвістиці) Конкретний акт мовленнєвої діяльності, індивідуальне продукування звуків мови в реальному часі, що протиставляється абстрактній мовній системі (мові).
-
(розм.) Несуттєва, багатослівна, часто пустопорожня розмова; базікання, теревені.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. говоріння, р. говоріння, д. говорінню, з. говоріння, о. говорінням, м. говорінні, к. говоріння