1. Дія за значенням дієслова “говорити“; висловлювання думок, відчуттів, інформації за допомогою мовленнєвих звуків, усного слова.
2. (у лінгвістиці) Конкретний акт мовленнєвої діяльності, індивідуальне продукування звуків мови в реальному часі, що протиставляється абстрактній мовній системі (мові).
3. (розм.) Несуттєва, багатослівна, часто пустопорожня розмова; базікання, теревені.