говорити

Значення

1. Виражати думки, ідеї, почуття за допомогою мови; промовляти слова, висловлюватися.

2. Сповіщати, повідомляти щось, вести розмову на певну тему.

3. Володіти якоюсь мовою, вміти нею користуватися в спілкуванні.

4. Свідчити про щось, бути ознакою, доказом чогось (перен.).

5. Робити доповідь, виголошувати промову публічно.

6. Обмірковувати, обговорювати щось, вести переговори.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Про якого могила з вітром говорила:
  Зозуленька над ним плаче, його коник в степу скаче,
  Над ним чорний ворон кряче;
  Кряче, налітає, очі висмикає, кров’ю запиває…
  — Кузьма Скрябін
• Ми й живемо на печі! Повна ж хата італійців. І все говорять не по-нашому, не по-нашому! І німці не по-нашому, і румуни не по-нашому. А от цигани, так ті вже почали говорити і по-нашому. Мама каже: бідні вони й нещасні.
  — Микола Вінграновський
• Це про мене. А мама говорити не може. Язик розпух. Тільки очима щось хоче сказати і не може.
  — Микола Вінграновський
• — Що?? — визвіряєтьсяСамоцвіт. — Не буде? Ви говорите, не буде?
  — Василь Симоненко
• Ще ходимо тут, оминаючи шпари й завали,
  І гріємо чай, і говоримо про переїзд,
  а лози не сохнуть, і крила дерев дотривали,
  та птиці минають, уже не звиваючи гнізд.
  — Юрій Андрухович
• І загула б та книга голосами,
  і всі б щось говорили не те саме.
  І чорні бурі пристрастей людських
  — Ліна Костенко
• Якби я вам про неї розказала,
  що говорив про неї хто кому!
  Вона в Полтаві світу зав’язала
  хіба Грицькові тільки одному-!
  — Ліна Костенко