самоцвіт

[sɑmot͡sʋit] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь, що відрізняється природною красою кольору, блиском або малюнком; коштовний камінь.

  2. Заст. Те саме, що самоцвітний камінь (у 1-му значенні), але також уживається як поетичний синонім для позначення чогось рідкісного, цінного, надзвичайно красивого.

  3. Ботан. Народна назва деяких рослин з яскравими, привабливими квітками, наприклад, гвоздики польової або фіалки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоцвіт, р. самоцвіту, д. самоцвітові, з. самоцвіт, о. самоцвітом, м. самоцвіті, к. самоцвіте

Приклади з художньої літератури

Більше записів