самоцвітний
[sɑmot͡sʋitnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який складається з самоцвітів (коштовних каменів), прикрашений ними; виготовлений з самоцвітів.
-
Який має вигляд, красу чи цінність самоцвіту; блискучий, чудовий, дорогоцінний (переносно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоцвітний, р. самоцвітного, д. самоцвітному, з. самоцвітного, о. самоцвітним, м. самоцвітнім