спадлючити

[spɑdljut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. (спеціально) Встановити юридичну спадкову відповідність між померлою особою (спадкодавцем) та її нащадками або іншими особами (спадкоємцями), оформити право на спадщину.

  2. (переносно, рідко) Передати, залишити у спадок комусь ідеї, традиції, духовні чи матеріальні цінності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я спадлючу, ти спадлючиш, він спадлючить, ми спадлючимо, ви спадлючите, вони спадлючать

Більше записів