1. Стосунний до піонерів (дитячої комуністичної організації), властивий їм, призначений для них.
2. Стосунний до піонерів (першовідкривачів, засновників чогось), властивий їм; такий, що робить щось першим, прокладає нові шляхи.
піонерський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Був це, очевидно, колишній піонерський табір, віддалік виднілися старі металеві будинки, на які опадали дощові потоки. Праворуч знаходився майданчик із якимось облізлим піонерським монументом, за ним високо стояли сосни, а над соснами висів дощ.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |