Значення
-
Той, хто першим відкрив, дослідив або освоїв нові землі, території; першовідкривач.
-
Той, хто стоїть на чолі нового руху, напряму в науці, мистецтві, техніці тощо; новатор, зачинатель.
-
Член дитячої комуністичної організації в СРСР та деяких інших країнах.
-
Військовослужбовець інженерних військ, який займається розмінуванням, прокладанням доріг, будівництвом переправ тощо (застаріле).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. піонер, р. піонера, д. піонерові, з. піонер, о. піонером, м. піонері, к. піонере