гуд

1. Рідкісне діалектне позначення великого кола або натовпу людей (переважно у західних говірках).

2. У технічній термінології — позначення звукового сигналу, гудка (від англ. “good” у значенні справності, або “hood” як скращений варіант).

3. У сучасному інтернет-сленгу — скорочене позначення стану або речі, яка сподобалась, викликала схвалення (від англ. “good”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Хто на Гуд­зевій улиці ота­ма­нує, ули­цю во­дить? Не ко­му, як не Мак­си­мові… Ко­му насміятись над ким?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
— ага, утримувати дiм, платити mortgage, insurance i всi iншi рахунки, гаразд, що ми в Українi позбавленi цих проблем, нам простiше — спакував валiзку, грюкнув дверима, i гуд бай, май лав: злиднi це свобода це свобода), — Марк виклопотав йому майстерню на час лiтнiх канiкул: куток у здоровеннiй, схожiй на сюрреалiстично заставлений мольбертами спортзал кошарi з матовим, як у клозетi, вiкном на всю стiну, — скажи, чувак, спасибi й на тому, beggars can’t be choosers, — вона ж приїхала в те обезлюднiле унiверситетське мiстечко єдино задля нього, задля нього залишила Кембрiдж — i, щойно залишила, — мов рухнула протаранена стiна, все посипалося з устiйнених мiсць: вже в Бостонському аеропорту Logan, щойно вилiзла з таксi, — розiрвався босо‑нiжок — волочачи ногу, пiдiйшла до стойки з квитком, i з’ясувалося: всi рейси “United” затримано, у Вашiнгтонi, де мала пересiдати на калiкуватого пенсiль‑ванського “кукурузника”, лютувала гроза, — заметалася вiд одного службовця до другого, всi знай вистрiлю‑вали хлопавками пустих усмiшок, що ж робити, вона конче мусила встигнути сьогоднi на вечiр до Марка, завтра вранцi вони планували вирушати автом до Нью‑Йорка, до Кеннедi, зустрiчати генiального українського художника, що не знає ж (iдiот!) нi слова по‑англiй‑ському, так класно було пiдiгнано сценарiй, i от на тобi!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |