Значення
-
Різновид мови, що вживається на певній території або серед певної соціальної групи, який характеризується специфічними фонетичними, лексичними та граматичними особливостями; місцевий діалект або соціолект.
-
Сукупність мовних особливостей, характерних для мови певної особи; індивідуальна манера говорити.
-
Застаріле та діалектне: мова, розмова, бесіда.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. говірка, р. говірки, д. говірці, з. говірку, о. говіркою, м. говірці, к. говірко