1. Місцева мовна розмовна система, що характеризується сукупністю фонетичних, граматичних, лексичних особливостей і відрізняється від літературної мови та інших подібних систем; діалект, діалектна група.
2. (у лінгвістиці) Термін для позначення найменшої територіальної діалектної одиниці, мовлення населення одного або кількох сіл з однорідними мовними ознаками.
3. (переносно) Манера, стиль чи характер вимови, мовлення; ідіом.