Значення
-
Місцева мовна розмовна система, що характеризується сукупністю фонетичних, граматичних, лексичних особливостей і відрізняється від літературної мови та інших подібних систем; діалект, діалектна група.
-
(у лінгвістиці) Термін для позначення найменшої територіальної діалектної одиниці, мовлення населення одного або кількох сіл з однорідними мовними ознаками.
-
(переносно) Манера, стиль чи характер вимови, мовлення; ідіом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. говір, р. говору, д. говорові, з. говір, о. говором, м. говорі, к. говоре