Права та обов’язки, надані комусь законом, посадою або дорученням, для здійснення певних дій, прийняття рішень та представництва інтересів.
Документ (часто офіційний), який посвідчує наявність таких прав і доручає їх виконання.
Словник Української Мови
Буква
Права та обов’язки, надані комусь законом, посадою або дорученням, для здійснення певних дій, прийняття рішень та представництва інтересів.
Документ (часто офіційний), який посвідчує наявність таких прав і доручає їх виконання.
Приклад 1:
За розрахунками за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитиву і відповідно до його вказівки (банк -емітент), зобов’язується виконати платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати, врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банкові) виконати платежі одержувачу засобів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”