повноваження

Права та обов’язки, надані комусь законом, посадою або дорученням, для здійснення певних дій, прийняття рішень та представництва інтересів.

Документ (часто офіційний), який посвідчує наявність таких прав і доручає їх виконання.

Приклади вживання

Приклад 1:
За розрахунками за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитиву і відповідно до його вказівки (банк -емітент), зобов’язується виконати платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати, врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банкові) виконати платежі одержувачу засобів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |