Древослів

Словник Української Мови

права

Буква

1. Множина від слова “право” — система встановлених і гарантованих державою норм і правил поведінки, що регулюють суспільні відносини; законодавство, юридичні норми певної країни чи галузі.

2. Можливість, свобода діяти, чинити або володіти чимось, гарантована законом, мораллю чи звичаєм; повноваження, привілеї, які належать людині чи організації.

3. Суб’єктивні можливості, що випливають із закону або договору, на противагу обов’язкам (наприклад, цивільні, політичні, майнові права).

4. Теоретичне обґрунтування, доказ законності чи правомірності чогось; підстави для якихось дій або вимог.

5. У розмовній мові — справедливість, правда; те, що відповідає моральним принципам.

Приклади вживання

Приклад 1:
Види договорів та форми розрахунків у міжнародній логістиці Грамотне ведення логістичних операцій вимагає знання основ сучасного господарського права України, що стосується укладення договорів (контрактів) як основи закупівель, постачання товарів і їхньої оплати. Договір оформляється у випадку, якщо одна сторона пропонує якусь партію товарів за призначеною ціною і на визначених умовах постачання, а інша сторона – приймає цю пропозицію.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Поета приваблюють характерні для народної лірики образи зелених полів* чистих поточків, кучерявих лісів, жайворонка та соловейка і т.‘ п. Вершиною поетичної творчості Сковороди є знаменита 10-та пісня «Всякому городу нрав і права», яка виразно виділяється серед інших його пісень.Ніде у нього не знайдемо точніших і конкретніших образів та картин живої дійсності, гострішої постановки животрепетних питань тогочасного життя. Сатиричний пафос її спрямований не просто проти людських вад взагалі, а проти суспільних порядків другої половини XVIII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (множина) |

Більше записів