правопорядок

[prɑʋoporjɑdok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Система суспільних відносин, що складається на основі та в процесі реалізації норм права, характеризується сувором дотриманням законів та правових актів державними органами, організаціями та громадянами.

  2. Стан законності, стабільності та безпеки в суспільстві, за якого гарантовано дотримання прав і свобод людини, а функціонування державних інституцій і поведінка всіх суб’єктів суспільних відносин підпорядковані праву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правопорядок, р. правопорядку, д. правопорядкові, з. правопорядок, о. правопорядком, м. правопорядкові, к. правопорядку

Більше записів