1. Людина, яка вчиняє гріхи, порушує релігійно-моральні норми; грішник.
2. Той, хто схиляє інших до гріховних вчинків; спокусник.
гріховодник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— На якого біса здасться такий гріховодник православному християнству? Бийте його, вразького сина!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: іменник (однина) |