поводир

Буква:П

Значення

Особа, яка веде, направляє когось або показує дорогу, особливо в незнайомій місцевості чи в складних умовах.
Особа, яка супроводжує та допомагає пересуватися незрячій людині або людині з вадами зору; провідник.
Переносно: той, хто вказує шлях у житті, в ідеології, науці, мистецтві; наставник, ідейний керівник.
Застаріле: візник, той, хто керує запряженими тваринами (наприклад, волами).
У тваринництві: провідний, найкращий у групі (зграї, табуні) самець, який веде за собою інших.

Граматичні форми:

н. поводир, р. поводиря, д. поводиреві, з. поводиря, о. поводирем, м. поводиреві, к. поводирю